Освітні програми Intel та історія учнівських проектів

Тетяна Спориніна,
вчитель інформатики Чернівецької
гімназії № 2, вчитель-методист
E-mail: alisa1@list.ru


Активізація інформаційної діяльності, вихід до інформаційних мереж світової інформаційної інфраструктури зумовлює необхідність розробки нових методів і форм навчальної та виховної роботи зі школярами: використання програмних засобів, які реалізують інформаційно-комунікаційні технології, соціальних мереж як майданчиків для взаємодії та співробітництва, створенням умов, що стимулюють учнів до опанування знань, вміння успішно адаптуватися до змін у суспільстві,  підготовки до життя, ціннісних орієнтирів, загальної культури [1].

Інформаційне суспільство має бути суспільством духовного й інтелектуального розвитку дитини.

Програма Intel® «Навчання для майбутнього», яка синтезує переваги проектно-дослідницького  методу і можливостей комп’ютерних технологій, після адаптації навчального курсу програми провідними спеціалістами в галузі педагогіки до вимог вітчизняної системи освіти розпочалася в Україні у  2003 р.

У червні 2004 р. у Першій міській гімназії у Черкасах  вчителі з різних міст України проходили перші навчання за програмою  Intel® «Навчання для майбутнього»,  тренерами  якої були Ніна Дементієвська (м. Київ), Лариса Шевчук (м. Київ), Людмила Коровякіна (м. Фастів).  Більшість учителів, які навчались у Черкасах, були на той час учасниками  міжнародної освітньої програми I*EARN (International Education and Resource Network —Міжнародна ресурсна та освітня мережа), яка почала впроваджуватись в Україні в 1998 р. громадською організацією Ресурсно-методичний центр «Сучасна школа» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Наталія Чередниченко (м. Кіровоград), Марина Корнієнко (м. Харків), Юрій Анісімов (м. Київ), Анастасія Аносова (м. Біла Церква), Наталія Петрушко( м. Біла Церква), Олена Бурдун (м. Луганськ), Сергій Саєнко (м. Черкаси), Ірина Богослав (м. Мелітополь)  та інші українські вчителі-новатори за тиждень досить інтенсивного навчання  за новітніми інтерактивними методиками опанували 12 модулів курсу проектно-дослідницької  методики. А захист портфоліо розроблених  навчальних проектів перетворився на справжнє свято цікавих  думок, ідей, захоплюючих та творчих  пропозицій, які були успішно реалізовані вже у новому навчальному році. І 12 червня  2004 р. я отримала сертифікат номер 106/ЧРРТ  за підписами Директора освітніх програм корпорації Intel в Україні Тетяни Нанаєвої і керівника курсу Ніни Дементієвської. Після навчання було велике бажання реалізувати нові знання, методики, ідеї та можливості програми.


У 2003-2004 році Чернівецька гімназія №2 започаткувала та була координатором міжнародного телекомунікаційного проекту «Особливості мандрівки ляльки-матрьошки Україною». Кожна людина мріє про щастя, прагне до любові, краси, в дитинстві грає з іграшками, які зберігають у собі культуру багатьох поколінь. Мета проекту була багатомасштабною: відродження народних традицій, національного народного мистецтва, ведення дискусій, використання мистецтва та творчих робіт, які відображають ідею про те, що в іграшках зберігається культура цілих поколінь, учасники спробували синтезувати історичні та фольклорні традиції краю з сучасністю. У проекті взяли участь 27 шкіл України, і він був успішно представлений у Японії.


Несподіваним сюрпризом стала пропозиція партнерства школи «Епіграф» із Санкт-Петербурга, яка організувала міжнародний телекомунікаційний проект «Із Росії до Японії з любов’ю». У рамках цього проекту було відкрито пересувну міжнародну виставку дитячих малюнків. Експозицію створено учнями семи країн світу: Росії, Японії, Білорусі, Польщі, України, Австралії та Ірану, а також школярами з Косово.  У квітні відбулася зустріч двох міжнародних проектів «Із Росії до Японіїї з любов’ю» та «Особливості мандрівки ляльки-матрьошки Україною» у Чернівцях.  У гімназії ми провели тематичний тиждень, який  був присвячений Японії. Працювали 6 майстерень: «Орігамі», «Складаємо хайку», «Написання ієрогліфів», «Караоке», «Хінамацурі або свято ляльок» та «Крик самурая» [2].


Не зважаючи на великі відстані, відмінності в системах освіти, культурах, традиціях, релігіях, часових поясах та мовних перешкодам, учасники проектів доводять, що вони можуть зрозуміти одне одного, знайомлячись із таким великим та різноманітним світом, демонструючи йому свої досягнення, своє бачення життя [3].

Проект «Особливості мандрівки ляльки-матрьошки Україною» був поданий на конкурс «Успіхи моїх учнів», що проводила корпорація Intel у Росії, і переміг. У жовтні 2004 р. у м. для  вчителів з Естонії, Росії, Казахстану та України, переможців конкурсу «Успіхи моїх учнів»,  проводився Другий Міжнародний педагогічний майстер-клас програми Intel® «Навчання для майбутнього». Учасників майстер-класу привітали керівник програми Ярослав Биховський, менеджер науково-методичного напрямку програми Intel Олена Ястребцева. Ми мали щасливу нагоду послухати виступ професора, доктора педагогічних наук Євгенії Полат «Проектна методика та навчання».  Також працювали у майстер-класі  Шеллі Шотт (США) з Інституту комп’ютерних технологій «Проектна методика у навчальному процесі школи». У м. Пушкіні я презентувала новий проект «Ми — ровесники».

Комп’ютерні навчальні технології з високою ефективністю можуть функціонувати на всіх рівнях освіти. Розробка методики впровадження нових інформаційних технологій повинна вестися не ізольовано, а в єдиному комплексі в системі «школа початкова – середня – вища». Використовуючи інформаційні технології, створюються умови для реалізації різних педагогічних моделей.

Особливу роль у використанні інформаційних технологій для створення проектів природничого, екологічного, гуманітарного, художньо-естетичного напрямків відіграють такі міжнародні освітні програми, як Global SchoolNet Foundation — http://www.globalschoolnet.org/ , I*EARN — http://www.iearn.org/, World Teacher  — http://www.teacher-world.com/, GLOBAL — http://www.globaleducation.edna.edu.au/globaled/go   та інші.


В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення. Метод проектів завжди припускає розв’язування деякої проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншої — інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей. Результати виконаних проектів повинні бути, що називається,  «відчутними», тобто,  якщо це теоретична проблема, то конкретне її розв’язання, якщо практична — конкретний результат, готовий до впровадження [4].

Підготовка  до проектування вимагає від учнів не засвоєння знань з однієї конкретної галузі, а їх синтезу. Учні вчаться самовиражатися, бути реалістами, спокійно реагувати на перемоги й невдачі, самостійно приймати рішення й застосовувати знання в нових незвичних ситуаціях. Учні відчувають переваги і користь від можливості спілкування з іншою людиною, від її допомоги в спільному вирішенні проблеми, навчанні.

У 2005 р. ми започаткували новий міжнародний телекомунікаційний проект «Ми – ровесники». Проект об’єднав учасників для обміну спогадами про країну Дитинства завдяки ресурсам Інтернет, віддзеркалив сотні особистих поглядів, безпосереднє бачення та розуміння довкілля світу.

Стислий опис проекту

Дитинство не підвладне часу. Ми всі маємо одну спільну батьківщину – Дитинство. Незалежно від століття, в якому живемо, ми там всі – діти, наші прапрадіди, бабусі, батьки, наші онуки. А яким ти уявляєш дитинство свого сина, доньки або далекого нащадка? А про що мрієш сам? Як живеться тобі у країні Дитинства початку третього тисячоліття?

Діяльність учнів та вчителів під час проекту

Давайте поспішати, щоб затримати час, зберегти наше дитинство і подивитись на нього крізь час… Взяти інтерв’ю в тих, хто був твоїм ровесником, знайти їхні дитячі фотографії, може збереглись їхні дитячі малюнки, вірші, візитки, старі листівки із зображенням рідного міста, будинку, школи, листи, рядки з зошитів чи щоденника. Ми раді побачити і сучасні фото цих людей. Коротко викладіть інформацію, як склалась їх доля, чи здійснились мрії. Якщо у твоїй сім’ї зберігаються відомості про твій родовід, поділися з нами. Твої спогади, малюнки, фото ми розмістимо в буклеті «Ми – ровесники».

Проект є довготривалим. Наступні теми для подальших спільних досліджень:

  • іграшки дитинства (від саморобної до електронного робота);
  • популярні мелодії, пісні, композитори, ансамблі, групи;
  • кіномистецтво;
  • основні свята;
  • шкідливі звички.


До проекту, крім учнів шкіл з  Чернівців, Харкова, Києва, Ужгорода, Кіровограда, Білої Церкви, Луганська, з України, залучились також  школярі  з Канади, США, Фінляндії, Росії, Білорусі, ПАР. Проект «Ми – ровесники» три роки поспіль (2005–2008) мав статус міжнародного. У 2007 р. за вагомі результати громадської діяльності у рамках міжнародного проекту «Громадянська освіта — Україна»  проект «Ми – ровесники» був нагороджений спеціальним дипломом.

Інший проект — «Захисти свій комп’ютер» об’єднав учнів з 11 міст України, студентів, ми разом вивчали загрози, які є в Інтернеті. А мистецький проект «Проба» долучив школярів до розуміння необхідності збереження духовної і культурної спадщини рідного міста.

Великим успіхом було нагородження Дипломом Фестивалю педагогічних ідей «Открытый урок» ( Росія) — презентації «Чистые помыслы детской дипломатии, участие в телекоммуникационных проектах художественно-эстетического направления» —  http://festival.1september.ru/articles/557163/  — 2008 р. [5].

Вчителі, які використовують інноваційні педагогічні та інформаційні технології під час навчання школярів, діляться досвідом та дізнаються про успіхи своїх колег у конкурсі «Успішний проект з використанням інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі у рамках програми Intel® «Навчання для майбутнього» — http://iteach.com.ua/successful-project/.

З 2009 р. ми з учнями працюємо у програмі  Intel® «Шлях до успіху». У тому ж році наші школярі успішно приєдналися до  програми  «Oнляндія – безпечна веб-країна», яка ініційована Коаліцією за безпеку дітей в Інтернеті, що заснована компанією «ограмі «Онляндія — безпека дітей в Інтернеті» у Чернівецькій гімназії Майкрософт Україна» в рамках програми «Партнерство в навчанні». Завдяки  пр. № 2 реалізовано проект «З Оn-ляндією – впевнено й успішно!». Даний проект діє в рамках таких навчальних дисциплін: інформатика, основи здоров’я, образотворче мистецтво та на виховних годинах, позакласних тематичних заходах.

У 2009 – 2010 рр. у гімназії було започатковано проект «Ми і наше довкілля», який став переможцем у номінації «Виховний проект» за 2010 р. у рамках програми Intel® «Навчання для майбутнього» —  http://wiki.iteach.com.ua/Виховний_проект_%22Ми_і_наше_довкілля%22 ).

Шляхом опитування серед однокласників,  обговорення на екологічній комісії Ради гімназії, проведення пошуку інформації в різних інтернет-джерелах, друкованих виданнях, спілкування з представниками відділу  орнітології Чернівецького краєзнавчого музею, відділу охорони довкілля Чернівецького ОЦЕНТУМ учасники визначили основні екологічні потреби  нашого району та шляхи їх вирішення. До таких проблем учні віднесли: благоустрій шкільного двору, попередження вигулу собак у дворі, проблема бездомних тварин, порятунок шкільного каштана, допомога птахам узимку й навесні.

Особливо активними були учні, що ініціювали рух «Допоможи птахам взимку!» — http://ourbirds.wordpress.com/page/3/ , «Птахи – наші друзі» та «Лебеді Чорториї просять допомоги». За допомогою сервісу GoogleDocs учні  провели соціологічне дослідження ставлення до бездомних тварин у Чернівцях та  різних регіонах України. Школярі на стіннівках і листівках  проводили інформаційну підтримку проблеми захворювання шкільного каштану  від македонської сірої мілі, про що вперше заговорили в гімназії юні біологи гуртка  «Джерельце» разом із вчителем біології Алою Кушнір. Технічну підтримку організацій відеоконференцій у рамках проекту супроводжували активісти  клубу «Комп’ютерне діловодство» разом із вчителем інформатики Оленою Старіковою. Але це не була акція «під проект» — плідна співпраця продовжується і до цього часу. А Чернівецький ОЦ НТТУМ сприяв донесенню проблеми зимівлі птахів до гуртків позашкілля Чернівецької області. Вони надали нам доступ до веб-сторінки, де ми розповідали про акцію «Допоможи птахам взимку!». Громадська організація  «Батьки – дітям» допомогла з канцтоварами для стіннівок.

Проект «Ми і наше довкілля» надихнув учнів на практичну допомогу своїй спільноті в реалізації проблем довкілля, розширив розуміння власних можливостей та впевненості в собі, навчив більшій самостійності, створив мотивацію для успішного формування комп’ютерних навичок, згуртував однокласників під час вирішення проблем громади [6].

У кінці травня 2011 р. Ліга освіти Російської федерації разом з Всеросійським Інтернет порталом  Pedsovet.org підвели підсумки Всеросійського турніру педагогічних команд «Комада2Команда». Турнір почався в листопаді 2010 р. і завершився  в квітні 2011 р. У дистанційних змаганнях взяли участь 111 команд з 20 регіонів Росії і єдина команда з України. Але всі чотири тури змогла подолати  лише 31 команда. Команда «Айорн@ua» (саме так назвалася наша команда) була у складі викладачів: Галина Белоногіна (м. Луганськ)  — капітан команди, Марія Бука (м. Луганськ), Татяна Cпориніна (м. Чернівці), Татяна Орлова (м. Львів), Марина Золочевська (м. Харків), Лариса Степаненко (м. Севастополь). Ми були єдиною командою в турнірі, де всі учасники не були з однієї школи, ні з одного міста.  Тобто працювали ми лише дистанційно. Усі етапи пройшли успішно, а в номінаціях  «Учебное пособие» та «Исследование»  стали переможцями. І за загальним рейтингом турніру наша команда ввійшла в десятку найсильніших — посіла сьоме місце.

Замовником заняття «Тренінг з використання сервісів Веб 2.0» у нашої команди була Наталя  Чередниченко, координатор національної мережі IEАRN-Україна,  викладач з Кіровоградського колегіуму. На етапі створення посібника команди Айорн@ua ми успішно співпрацювали з Артуром Кочаряном, координатором програми «Онляндія — Безпека дітей в Інтернеті» (м. Київ).  Також ми  вдячні Ніні Дементієвській, координатору програми Intel® «Шлях до успіху» в Україні (м. Київ),  яка сприяла нашому  професійному навчанню,  навчила нас, учителів України,  що об’єдналися  спочатку в рамках міжнародної програми «I*EARN в Україні», а потім в програмі Intel® «Шлях до успіху», успішно працювати у команді. Хочу також зазначити, що не всі члени нашої команди особисто були знайомі один з одним. Але голос один одного ми впізнаємо обов’язково, бо постійно, особливо під час фінального етапу у  квітні, спілкувалися  в системі Skype.

Але до Москви поїхали тільки два учасники: Марина Золочевська (м. Харків) і Тетяна Спориніна (м. Чернівці). У Центрі практичного мислення, у московській школі № 901 проводилися майстер-класи та презентація  відповідних етапів турніру. У комітеті освіти Державної Думи, у Російському державному гуманітарному університеті (РГГУ) ми обговорювали результати турніру і майбутні спільні  проекти учасників команд і редакції Педради [7]. Також ми обговорювали перспективи і особливості  роботи вчителів у програмі Intel® «Навчання для майбутнього».

Домінуюча роль учителя зберігається та навіть посилюється і за умов комп’ютерно-орієнтованого навчання, а комп’ютер у всіх випадках залишається надійним і ефективним засобом діяльності вчителя та учня. Під час використання комп’ютерно орієнтованих систем навчання пізнавальна, творча діяльність посилюється, учні встигають розв’язати значно більше різних задач,  формуються навички самоконтролю та корегування знань у школярів.

У 2012 р. на конкурсі «Історія успіху учителів та дітей – учасників освітніх програм корпорації Intel в Україні» було презентовано проект «Проектна методика. Крокуємо з Intel впевнено й успішно!». Дирекція освітніх програм Intel визначила 10 призерів, яких  було нагороджено поїздкою та участю у п’ятій Міжнародній науково-практичній конференції «Обдаровані діти – інтелектуальний потенціал держави», яка відбулася 25–29 вересня 2012 р. у Ялті.  5 з 10 призерів — це фасилітатори програми Intel® «Шлях до успіху»:     Ельміра Дук, АР Крим,  Любов Качор, Львівська область, Маргарита Носкова, Львівська область, Віра     Дмитренко, Львівська область, Тетяна Спориніна, Чернівці. Головне завдання конференції — обмін досвідом  учасників українських та іноземних державних і неурядових освітніх установ, педагогів із різних країн світу з питань розробки нових наукових підходів у визначенні та діагностиці обдарованості, інноваційних технологій та перспективних напрямків, методологій роботи з обдарованими особистостями. На запрошення департаменту освітніх програм Intel-Україна, представники української некомерційної соціальної ініціативи EDUkIT  провели  майстер-клас «Використання ресурсів для роботи онлайн-спільнот». 

У 2012–2013 н. р. ми продовжували працювати у телекомунікаційному  проекті «Як стати астрономом-любителем», що було започатковано у 2011 р. і який набув статусу всеукраїнського.  Команди, які беруть участь у проекті: Чернівецька гімназія № 2, учні 8-10 класів;     Чернівецька школа № 2, учні 9–10 класів; учні ЗОШ № 48 міста Луганська; Смілянський природничо-математичний ліцей,  8–9 класи, м. Сміла; Вашківецька школа Чернівецької області.

Мета проекту

  1. Формування особистості, яка здатна свідомо, активно, творчо впливати на навколишній світ; здійснення дослідницько-практичної роботи.
  2. Формування основ системи знань про методи та результати вивчення фізичної природи й еволюції небесних тіл та Всесвіту загалом.
  3. Підготовка учнів до самореалізації через засвоєння комплексу знань з астрономії, фізики, пов’язаних комп’ютерно-інформаційною грамотністю, навичками критичного мислення та співробітництва.
  4. Посилення інтересу учнів до астрономії і космонавтики та підготовка їх до кращого сприймання та вивчення астрономії через впровадження сучасних інноваційних технологій.

Перед початком проекту учні мали самостійно визначити цілі та завдання проекту, спрогнозувати його. Шляхом опитування серед однокласників,  обговорення на науково-природничій секції Ради гімназії, проведення пошуку інформації в різних інтернет-джерелах, друкованих виданнях, спілкування з представниками Музею авіації і космонавтики м. Чернівці, з учасниками  гуртка радіоаматорів Чернівецького ОЦ НТТУМ,  юні координатори проекту визначили основні етапи. Учні об’єдналися у робочі групи згідно з напрямами дослідження, пошуку інформації — «Місяць», «Сонце», «Місячне та сонячне затемнення», «Вплив затемнень на людину», «Легенди про затемнення», «Тема космосу в творах мистецтва», «Наукові дослідження». Інша група учнів займалася оформленням плакатів, листівок, фотовиставки, веб-сторінки, конкурсу малюнків «Космічний світ», відкритої шкільної навчально-практичної конференції «Я – Земля» [8].

Андрій Волков, учень 11 класу,  один з координаторів проекту  «Як стати астрономом-любителем» у напрямку «Наукові дослідження», працював над створенням програми побудови зоряних карт.  У лютому 2011 р. у Києві на Всеукраїнському конкурсі «Intel-ЕкоУкраїна-2011», національний етап Міжнародного конкурсу науково-технічної творчості школярів Intel ISEF 2011 (International Science and Engineering Fair) Чернівецьку область успішно представив Андрій Волков із проектом «MapDraw – програма для побудови зоряних карт». Його було нагороджено Дипломом ІІІ ступеня Національного етапу  конкурсу «Intel-ЕкоУкраїна–2011»  у секції «Науки про Всесвіт» та було запрошено представляти Україну на Міжнародному фіналі конкурсу INFORMATRIX  у м. Бухарест (Румунія).

У квітні 2011 р. Вікторія Угорська, учениця 9 класу, координатор проекту в напрямку «Дослідники космосу» взяла участь у Восьмій Міжнародній Олімпіаді з історії авіації, космонавтики і повітроплавання ім. О. Ф. Можайського у Москві. Вікторія Угорська привезла з Москви три нагороди: сертифікат заочного першого туру олімпіади, де її робота була визнана найкращою, сертифікат найпопулярнішої серед відвідувачів сайту Олімпіади історико-дослідницької роботи «Через терни до зірок, або Загін космічних дворняг» і головна нагорода – Диплом за ІІ місце Восьмої Міжнародної Олімпіади з історії авіації і повітроплавання ім. О. Ф. Можайського, яка була присвячена 50-річчю першого у світі орбітального польоту Ю. О. Гагаріна.

У листопаді 2011 р. ми брали участь у Всеукраїнській науковій конференції «Дослідження Всесвіту: минуле, сучасне, майбутнє», яка проходила у Чернівцях. А  в листопаді 2012 р. вийшов збірник матеріалів конференції, до цього збірника ввійшла доповідь Спориніної Т. Т., Угорської Ю. Ю. «Хранителі космічної історії» [9].

19–20 квітня 2013 р.  у Міжнародний день астрономії саме Андрій Волков, випускник гімназії,  студент 2 курсу біофаку ЧНУ ім. Ю. Федьковича, тепер вже консультант проекту «Як стати астрономом-любителем», став «Тим, що несе Астрономію людям» у Чернівцях, організував і провів публічні лекції та масові покази зоряного неба для чернівчан на Соборній площі.

Учасники проекту «Як стати астрономом-любителем»  обмінюються своїми здобутками, пошуковими, дослідницькими та науково-експериментальними матеріалами, практичними роботами. Старшокласникам, майбутнім астрофізикам, біологам, астрономам, космонавтам, дослідникам, екологам, програмістам доводиться чимало працювати. Особливо тим, хто прагне взяти участь у Всеукраїнському колоквіумі школярів «Космос. Людина. Духовність», або у Всеукраїнській конференції-конкурсі науково-дослідницьких робіт школярів «Зоряний шлях». Вони вивчають нетрадиційні способи переміщення та передачі інформації у n-вимірному просторі, медико-біологічні та психологічні аспекти можливості людського організму на межі виживання, а такожповедінку людини в екстремальних умовах стихії, екологічної катастрофи, космічного польоту, перспективи участі України в міжнародному процесі освоєння космічного простору. Таким чином, саме ці етапи проекту сприяють залученню молоді до наукової і технічної творчості, допоможуть їм у майбутньому стати спеціалістами в галузі вивчення й дослідження космічного простору.

У квітні 2013 р. у Дніпропетровську проходила ХІ Всеукраїнська конференція-конкурс науково-дослідницьких робіт школярів «Зоряний шлях». Активну учасницю проекту  «Як стати астрономом-любителем»  Олю Никитюк, ученицю 7 класу Чернівецької гімназії №2, члена гуртка «Байт» Чернівецького ОЦ НТТУМ, за найкраще наукове дослідження «Влада води на Землі і в Космосі»  було нагороджено грамотою  в секції «Природні явища та екологія Космосу».

Успішне досягнення педагогічних цілей використання інноваційних інформаційних технологій можливе в умовах функціонування інформаційно-навчального середовища, забезпечує зв’язки та функціонування організаційних структур педагогічної діяльності.

Інноваційні освітянські програми Intel допомагають учням засвоювати нові технології, сприяють підготовці сучасного вчителя та мають великий мотиваційний вплив як на учнів, так і на вчителів. Навички,  які формує програма Intel «Навчання для майбутнього»,  —  це навички для майбутнього і заради майбутнього.

Епіграфом до наших  проектів були рядки: «Крокуємо з Intel творчо, спільно, впевнено та втішно, плануємо і надалі йти шляхом успішним!». Саме так  і  відбувається.

Література 

1.Спориніна Т.Т. Телекомунікаційний проект як засіб формування ключових компетентностей школярів. Проект «Ми і наше довкілля». //Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2012. – № 1. – С. 37–46.

2. Всесвітній тур матрьошок. Новаторство Intel® в освіті. Іноваційна Одисея —http://www.intel.com/corporate/education/emea/ukr/elem_sec/tools_resources/odyssey/story_001.htm

3.  Проблемы и опыт внедрения телекоммуникационных проектов на примере координации международного проекта «Особенности путешествия Украиной куклы-матрешки» (2003 / 2004 учебный год). Фестиваль педагогических идей — Первое сентября — http://festival.1september.ru/authors/103-352-116 

4. Дементієвська Н.П.,Морзе Н.В. Телекомунікаційні проекти. Стан та перспективи// Комп'ютер в школі та сім'ї. —1999.– № 4,– С.12–19.

5. Чистые помыслы детской дипломатии. Участие в телекоммуникационных проектах художественно–эстетического направления (2008 / 2009 учебный ). Фестиваль педагогических идей — Первое сентября —  festival.1september.ru/articles/557163/‎

6. Cпориніна Т.Т. Виховний проект «Ми і наше довкілля».  [Електронний ресурс]. ITEACH WIKI – Режим доступу: http://wiki.iteach.com.ua/Виховний_проект_%22Ми_і_наше_довкілля%22.

7. Педагогические команды встретились в Москве. ПЕДСОВЕТ.ORG — http://pedsovet.org/content/view/12913/243/ 

8. Спориніна Т.Т. З досвіду використання проектних методик в навчально-виховному процесы // Міжнародна V науково-практична конференція [«Інформаційна освіта та професійно-комунікативні технології ХХІ століття»]. Одеса –  2012 – С. 34–33.

9. Спориніна Т. Т., Угорська Ю. Ю. , «Зберігачі космічної історії»// збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції  «Дослідження Всесвіту: минуле, сучасне, майбутнє». Чернівці – 2012, С. 181–192.


Микита Павлючненко, закінчив гімназію у 2004 році, працює у Києві у НТУУ «КПІ», асистент викладача

Кажуть, програмі «Навчання для майбутнього» 10 років. Це ж стільки часу минуло... Хоча здається, ніби значно більше, і все це відбувалося десь у минулому житті.

Це зараз я веб-розробник, що працює за кордоном, і викладач Київського політехнічного інституту. А 10 років тому була школа і уроки інформатики. І був викладач, Тетяна Тадеївна Спориніна, якій було не байдуже.

Пам’ятаю кумедного лося Хелгеліну в блакитному платтячку. Пам’ятаю матрьошку та дитячі малюнки. Пам’ятаю листи та фото від незнайомих дітей, які раділи і сміялися так само, як і ми, і взагалі були такі самі, лише жили хто-зна-де та іноді мали інший колір шкіри. Власне, інформаційні технології ігнорують відстань і роблять цей великий світ дещо компактнішим і, мабуть, більш затишним — в цьому і є весь сенс.

Пам’ятаю перші «дитячі» веб-сторінки, написані в звичайному «блокноті», і чарівну програмку для побудови фото-галереї, що генерувала сотні таких сторіночок, переглядаючи папку із зображеннями. Хто ж знав тоді, що 10 років по тому саме цим я буду заробляти на хліб?

Звичайно, ми були старшокласниками і все це сприймалося по-різному. Перехідний вік, перші власні проблеми, перші почуття, справжні друзі та вороги — погодьтеся, в такому віці мало часу залишається на іграшки. Але все це було. Як кажуть американці, «just for fun», тобто просто заради задоволення.

А малеча, мабуть, була в захваті.

А, чесно кажучи, ми і самі були такою ж малечею.

10 років минуло. І мені нема чого жалітися на своє дитинство. 

 

Ольга Склярчук, випускниця гімназії 2005 року, журналіст

Діти часто сприймають навчання у школі лише як обов’язок, міркують категоріями оцінок та атестатів, не встигаючи по-справжньому прислухатися до себе і зрозуміти, яка сфера знань найбільше їх приваблює. 
Різноплановість телекомунікаційних проектів, спілкування з однолітками з різними інтересами, пошуки інформації, спроби себе у художній творчості чи програмуванні допомагають зорієнтуватися і відчути, чим хочеться займатися у майбутньому. Дружнє ставлення, відсутність жорсткої конкуренції та оцінювання у такій діяльності допомагає дітям почувати себе вільними і спробувати робити щось із душею, коли цього насправді хочеться. Вони з цікавістю слідкують за розвитком подій того чи іншого проекту, значно розширюють світогляд та розвивають свої комунікативні здібності, а часом несподівано знаходять у собі нахили до тих чи інших різновидів творчої діяльності, про що навіть не підозрювали.

 

Ольга Пашковська, учениця 11 класу

Я беру участь у телекомунікаційних проектах з 5-го класу, тобто вже шостий рік поспіль. Й досі пам’ятаю один з перших проектів під назвою «Ми – ровесники», під час роботи над яким я створила свою першу власну веб-сторінку. Наш вчитель Тетяна Тадеївна завжди обирала надзвичайно цікаві теми. Ми з друзями годинами сиділи в бібліотеках і долали простори Інтернету для пошуку потрібної інформації. Працювати в колективі було легко і весело. Наприклад, коли ми створювали проект, присвячений історії шкільного костюму на Буковині, то власноруч пошили форму різних епох і влаштували показ мод. А ще було багато конкурсів, завдяки яким я мала можливість відвідати різні міста і знайти нових друзів. Я навчилася у всьому шукати раціональне зерно, не нехтувати дрібницями, аналізувати факти. Крім того, виступи на численних форумах навчили мене невимушено триматися на публіці, володіти емоціями. Я вдячна програмі Інтел за можливість бути творчою особистістю, а в майбутньому — справжнім фахівцем своєї справи.

 

Копякова Анна, учениця 11, учасниця програми «Шлях до успіху»
Скільки себе пам’ятаю, завжди мала можливість участь у різних програмах, серед яких одне з найголовніших місць займає Intel® «Шлях до успіху».  Вона навчила мене багатьох необхідних речей: комп’ютерної грамотності, критичного мисленню, вмінню співпрацювати і багато чого іншого. Безліч тренінгів і матеріалів допомогли мені домогтися того, що я зараз маю: статус випускниці програми FLEX ( програма обміну школярів з Америкою).

Будь-який досвід по-своєму цінний, а досвід здобутий завдяки програмі Intel я б назвала безцінним. 

 

Олександр Кривич, випускник 2009 року, студент V курсу факультету комп’ютерних наук ЧНУ, V курсу юридичного факультету ЧНУ( у Чернівцях) і студент 1 курсу  НМА ім. П. Чайковського у Києві 

Перший мій проект Інтел, який я запам’ятав на все життя – це був проект «Подорож Україною ляльки-матрьошки», тоді я навчався у 5 класі. Потім було багато цікавих мистецьких, природничих, екологічних проектів, подорожей, конференцій, колоквіумів. У кожного свої мрії, але впевнений, що майже всі мріють, щоб їхні мрії здійснилися. Вважаю, що до цього треба докласти зусиль, інакше мрія може так і залишитись мрією. Тому я можу побажати лише сил, внутрішніх сил, волі, стійкості у своїх прагненнях, наполегливості на шляху до мети. І до успіху.  Адже кожна людина  прагне знайти своє місце в житті і жити гідно. Для цього треба мати і бажання, і знання. Програма Intel навчила мене бачити проблеми, вміти приймати рішення і головне – впевненості в собі і у своїх можливостях.

 

Вікторія Угорська, випускниця 2012 року, навчається у Політехнічному коледжі

Зараз я навчаюсь у Політехнічному коледжі на архітектора. Створюю різноманітні проекти як руками, так і в різних графічних редакторах. Проте важливо не тільки зробити красиву та потрібну роботу, але й уміти її подати так, щоб твоя ідея стала доступною та зрозумілою не тільки тобі, але й оточуючим. І щоразу зустрічаючись із цим завданням, я згадую, як ще декілька років тому створювала невеличкі малюнки у програмі Paint та пробувала розповідати про них батькам, потім однокласникам та викладачці Тетяні Тадеївні на уроках інформатики. Пізніше вони ставали частиною якогось проекту, створювались у програмах більш професійного рівня (фотошоп). Згодом я почала досліджувати питання, що мене турбують, писала наукові роботи й ілюструвала своє бачення. Тоді я стала презентувати свої роботи для більш широкого кола людей: спочатку на шкільних конференціях, потім на міських, обласних і всеукраїнських конкурсах. У поїздках я знайомилась із новими цікавими особистостями, що мали свою думку та інтереси й уміли ними поділитися й зацікавити. Я здобувала нові знання, знаходила однодумців та все більше розуміла, як важливо і цікаво працювати в команді. Мені випала нагода представляти Україну на Міжнародному конкурсі авіації та космонавтики у Москві, де я посіла 2 місце. І мені дуже радісно, що в моєму житті були такі проекти Intel, конкурси, олімпіади. Вони дали мені можливість розвивати творчі здібності, зрозуміти такі відомі істини, як те, що головне — участь, а не перемога, я змогла навчитись виносити уроки з невдач, радіти за перемоги, й не тільки свої!

 

Андрій Волков, випускник 2011 року, студент біологічного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича  

«Я брав участь у «Intel Eco-Україна» у 2011 році, будучи тоді одинадцятикласником. А до цього я приймав участь у програмі Intel «Шлях до успіху» в якості координатора проектів природничого напрямку. Представляв я на конкурсі свою роботу по астрономії і програмуванню, а саме – комп’ютерну програму для побудови зоряних карт, над якою працював кілька років. Конкурс мені із самого початку сподобався. На нього приїхало багато серйозно настроєних учасників із найрізноманітнішими проектами; журі численне і компетентне, і, що особливо важливо, на мій погляд, - організація захисту у вигляді постерних презентацій. Це дає змогу ознайомитися із усіма представленими роботами різних секцій, а також їх авторами – одразу почуваєшся «у своїй тарілці». Немало конструктивної критики було тоді сказано мені і мною. Із багатьма учасниками підтримую зв’язок і сьогодні, адже це – цікаві талановиті люди. Як і будь-який конкурс, «Intel Eco-Україна» - це можливість показати і проявити себе і свої ідеї. А це в свою чергу надихає на подальшу роботу. Багато хто з учасників приїздив на конкурс не вперше, і, як вони розповідали, кожного року додавали щось нове у свої проекти, удосконалювали їх. Мабуть, багато хто сьогодні вже не займається тими проектами, що представляли тоді, але з власного досвіду і з розмов із учасниками можу із впевненістю сказати: «Intel Eco-Україна» - це можливість навчитися реалізувати себе і свої ідеї, впевнено іти вперед до поставленої мети. А все починалося з проекту у програмі Intel «Шлях до успіху» «Як стати астрономом-любителем».

<<