Що робить вчителя сучасним?

Наталія Жук
учитель-методист вищої категорії
Рихтицької СЗШ І-ІІІ ступенів
Дрогобицького району Львівської області


Інформаційне суспільство спонукає сучасного педагога працювати на випередження. Учитель повинен бути координатором інформаційного потоку, володіти сучасними методиками та новітніми технологіями. Апаратне і програмне забезпечення надзвичайно швидко вдосконалюється, змінюються, навіть, принципи роботи комп’ютерної техніки, тому вимога до педагога бути сучасним не є декларативною.

Наші учні прагнуть інноваційних форм навчання, так чи інакше пов’язаних з електронними матеріалами, намагаються рівноцінно володіти ІТ-навичками з учителем. Сьогоднішні школярі будуть жити в іншому світі, обіймати посади та володіти професіями, яких зараз ще не існує, але можна з впевненістю стверджувати, що вони працюватимуть у цифровому суспільстві, де володіння інформаційно-комунікаційними технологіями є запорукою успіху.

У даний час Інтернет-сервіси стають надійними помічниками учителя, відкриваючи безліч можливостей для урізноманітнення навчально-виховного процесу. Одним з головних принципів сучасного навчання є навчати вчитися самостійно, а не давати певний обсяг знань, і починати треба з себе. Підвищувати власну кваліфікацію варто не для свідоцтва, не для атестації, а для своїх учнів, яким цікаво вчитися з використанням комп'ютера. Доречними є слова Алі Апшероні "Педагоги не можуть успішно когось навчати, якщо в цей же час ретельно не вчаться самі". Мій досвід підтверджує тезу, що найважливішою складовою процесу навчання є не комп’ютери, а вчителі, озброєні методиками застосування комп’ютерних технологій.

Вдячна долі за те, що багато років тому мала змогу пройти навчання на тренінгу за програмою Intel "Навчання для майбутнього" (рис. 1), завдяки якому  удосконалила методику викладання інформатики, що, в свою чергу, посприяло моєму професійному зростанню. Це була нова форма навчання, але надзвичайно цікава – робота в парах, у групах, обговорення, розминки, педради тощо.


 
Рис. 1 Учасники тренінгу програмою Intel "Навчання для майбутнього"

На тренінгу я одержала заряд позитивної енергії, ознайомилась із проектною методикою та її дидактичними можливостями, дізналась про можливість використання методу проектів на уроках і у позаурочний час, розробила власний проект, відразу почала реалізовувати його у школі і побачила зацікавленість учнів у такій формі роботи. Саме це викликало бажання продовжувати, шукати інноваційні технології, нові форми і методи роботи. Я стала тренером програми і почала навчати не тільки своїх учнів, а й педагогів району. Звичайно, було нелегко, але ми разом навчалися, спілкувалися, уявляли себе учнями, створювали плани і раділи успіхам один одного. Для обміну думками між тренерами, презентації досягнень було організовано веб-спільноту тренерів та учасників Програми у Wiki-середовищі (http://goo.gl/MD2tX7).

Зацікавлення новинками програми, графіками планування та проведення тренінгів, майстер-класів спонукало мене бути частим гостем блогу “Intel на Львівщині” (http://intellviv.blogspot.com/), створеним обласним координатором Носковою Маргаритою В’ячеславівною. На сторінках цього блогу завжди актуальна інформація, поради, консультації, запрошення на навчання у різних програмах.

Після прочитання чергового анонсу (http://intellviv.blogspot.com/2010/02/blog-post_7807.html), долучилася до очно-дистанційного курсу "Використання Google-сервісів у методичній роботі вчителя". Це було моїм першим знайомством з новими Інтернет-сервісами: Google Maps, календарем, створенням фотоальбомів, колажів, блогів і сайтів, а також способом удосконалення своїх знань і вмінь у роботі з GoogleDrive. Організація і процес навчання відбувалися на високому професійному рівні – ми опановували нові сервіси, із задоволенням виконували завдання, спілкувалися у групі, допомагали один одному. Як і інші учасники, я не мала сумнівів, що буду використовувати Google-сервіси у своїй роботі, а саме: у GoogleDocs створюю електронні журнали, дозвіл для перегляду яких мають тільки учні відповідної групи та їхні батьки; використовую Google-форми для анкетування, тестування, опитування учнів; календарі для планування роботи.

Усе це зберігаю на GoogleDrive. Свої навчальні матеріали, інструкції, підказки, відеопідказки, практичні завдання та завдання для контролю також розміщую на "хмарних" сервісах GoogleDrive та SkyDrive (рис.2). Причому, ці папки я синхронізовую з папками на комп’ютері, що дає змогу мати доступ до інформації і при відсутності підключення до мережі.

 

 
Рис. 2. Хмарні сервіси

На своїх уроках я використовую також й інші сервіси Інтернету: хмари зі слів (http://www.imagechef.com/) (рис. 3), ментальні карти, карти знань, а також інтерактивні плакати (рис. 4), створені за допомогою GlogsterEdu (http://edu.glogster.com/).

 
   

Рис. 3. Хмари слів                                                            Рис.4. Інтерактивні плакати
 

Поряд із використанням новітніх Інтернет-технологій постійно пропагую серед учнів технічні новинки, сучасні засоби навчання, які посилюють інтерес до предмету, стимулюють пізнавальну активність школярів. Працюю з інтерактивною дошкою, графічним планшетом, використання якого допомагає під час демонстрації презентацій та пояснення нового матеріалу при проведенні вебінарів. Використовую планшет також при роботі в програмі One Note, де є можливість створювати рукописний запис.

Навчаючись дистанційно, я зрозуміла, що це ще одна із форм роботи, яку доцільно використовувати у своїй практиці сучасному вчителю. Використовую елементи дистанційного навчання для надання допомоги невстигаючим та для роботи з обдарованими дітьми. У період відсутності значної кількості учнів у школі, а також для проведення консультацій в позаурочний час практикую проведення вебінарів. Хочу відзначити, що перше знайомство з вебінаром як новою формою спілкування, проведення нарад та навчання, відбулися також завдяки програмі Інтел. Перший вебінар був організований ЛОІППО на платформі Adobe Connect, цільовою аудиторією стали саме тренери опорних тренінгових центрів та координатори програми Intel "Навчання для майбутнього" в області.

Сприяло моєму професійному самовдосконаленню і навчання у Дистанційній Академії Олени Єльникової (http://elnik.kiev.ua/), де я пройшла навчання по дистанційних курсах “Хмарні технології”, на флешмобах “Презентація, яка навчає”, “Об’єктивна атестація” та кастомарафоні “Вебінари від А до Я”. Там я навчилася створювати відеопрезентації, живі презентації, які використовую у своїй роботі на етапі пояснення нового матеріалу, закріплення практичних навичок на уроках, а також публікую їх в Інтернеті, щоб учні мали змогу їх завантажити або переглянути матеріал на смартфонах для повторення вивченого чи виконання завдань. Обмін досвідом між членами "Елітного цифрового клубу педагогів", створеного при Академії, дає змогу вчителям підвищувати свою компетентність, отримувати методичну допомогу та ділитися власними напрацюваннями.

Відомо, що вимоги до сучасного вчителя формуються не лише нормативними чи організаційно-розпорядчими документами, а й батьками та громадою. Сучасний учитель повинен навчати і виховувати своїх учнів так, щоб сформувати успішну, значущу для суспільства особистість, яка вміє вирішувати проблеми, приймати рішення. Наші вихованці не повинні бути байдужими до проблем місцевої спільноти (класу, школи, села, міста тощо). Тому, прочитавши на блозі “Intel на Львівщині” (http://intellviv.blogspot.com/2010/08/blog-post.html) повідомлення про програму Intel "Шлях до успіху" без вагань долучилася до цього проекту. І знову зустріч з креативними, творчими колегами, навчання, обмін думками, досвідом, сумнівами, ідеями. Керівником та адаптатором програми в Україні є Ніна Петрівна Дементієвська. Програма успішно стартувала у 12 областях України і дала позитивні результати.

Реалізовуючи набуті під час навчання навички, я почала працювати у школі з учнями як фасилітатор. Спочатку важко було звикнути до правил ведення занять, адже роль фасилітатора – не втручатися у навчальний процес, а сприяти, допомагати, спостерігати і, таким чином, розвивати індивідуальність та творчі здібності учнів. Навчання за цією програмою я проводила з класом, у якому я була класним керівником Це був непростий клас, тут навчалися діти з дуже різними уподобаннями, різним рівнем навченості та поведінки. Як же я була приємно здивована і щиро раділа, коли мої учні почали формулювати свої думки, відстоювати ідеї, прислухатися до різних точок зору. Працювали в парах, в команді і я розуміла, що у них розвивається критичне мислення, формуються навички прийняття рішення, а разом із цим почуття власної гідності, вони пишаються своєю спільнотою і готові змінювати її на краще. Ми успішно пройшли навчання по двох курсах цієї програми "Комп’ютерні технології для спільноти" і "Комп’ютерні технології та майбутня професія" (рис. 5)., реалізували ряд соціальних проектів по відновленню довкілля, оформленню класних кімнат, а також розробили бізнес-плани для підприємців, оформили довідники-порадники для роботи у тестовому процесорі та табличному процесорі для вчителів-предметників тощо. Ось так, ненав’язливо, розпочалася спільна робота учнів та вчителів. Виявляється вчитися один в одного цікаво! І вчителі навчилися в учнів, і учні відчули свою потрібність та вагомість.


 
Рис. 5 Учні – випускники програми Intel "Шлях до успіху"

Для спілкування та кращого контакту з учнями у програмі Intel "Шлях до успіху" був створений блог "Крізь терни до зірок" (http://klkernizhuk.blogspot.com/) (рис. 6), який у моїй роботі класного керівника пізніше став майданчиком для співпраці з учнями та батьками. Учні, яких я навчаю, активно включаються в роботу над проектами, які пропонують їм вчителі інших предметів, і використовують сервіси Веб2.0 для успішної їхньої реалізації. Упевнена, що школярі, які пройшли навчання за цією програмою, будуть гідними представниками своєї громади, вмітимуть критично мислити, працювати в команді та використовувати інформаційні технології.



Рис. 6 . Сторінки блогу "Крізь терни до зірок"

Беручи участь у пілотному проекті "Відкритий світ", я пройшла навчання по 10-тій версії програми Intel "Навчання для майбутнього". Для мене, як для тренера, цей тренінг був надзвичайно актуальним, цікавим, новим за змістом, інтенсивним та насиченим. Я удосконалила своє вміння чітко формулювати цілі, зрозуміла доцільність використання формуючого оцінювання та багато іншого. Виконання усіх завдання за допомогою технологій Веб2.0 сприяло професійному зросту учасників навчання. Приємно спостерігати, як колеги, які навчалися на курсах, використовують сучасні технології, нові методики, змінюються, стають справжніми сучасними вчителями. У цьому я ще раз пересвідчилась, взявши участь у конкурсі "Учитель року-2013" у номінації "Інформатика" (рис. 7).


 
Рис. 7 Учасники конкурсу "Учитель року-2013" у номінації "Інформатика"

Серед конкурсантів на усіх рівнях було багато випускників програми Інтел. Це не була конкуренція, це був обмін досвідом, приємне спілкування, співпраця. Мої професійні навички, а також знання, здобуті на курсах та тренінгах, робота тренера, фасилітатора допомогли мені перемогти в обласному турі і стати дипломантом у заключному турі Всеукраїнського конкурсу. Я з гордістю презентувала на конкурсі свою Рихтицьку школу, Дрогобицький район, Львівську область.

Мені приємно, що висококваліфіковане журі гідно оцінило мої старання та досвід. Я працюю не заради слави, я творю добро, бо так вчили мене мої батьки, вчителі, моя школа...

Упродовж століть педагоги, теоретики і практики, ведуть суперечку про те, чи педагогіка є наукою, чи мистецтвом. Я переконана, що викладання – це мистецтво, а не ремесло – і в цьому сутність моєї вчительської справи. Потрібно, випробувавши десять методів, обрати свій, переглянувши десять підручників та посібників – зробити свій, неповторний мікс. Ось рецепт живого викладання. Вічно винаходити, творити, удосконалюватися – це єдино правильний курс вчителя.

<<