Тенденції використання ІКТ в освіті та програма Інтел «Навчання для майбутнього»

Наталія Морзе,
член-кореспондент НАПН України,
доктор педагогічних наук, професор,
проректор з інформатизації навчально-
наукової та адміністративної діяльності
Київського університету
імені Бориса Грінченка
E-mail: n.morze@kubg.edu.ua


Сьогодні існують три основні тенденції, які впливають на зміни у сіспільстві — це соціальні й економічні, розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, що змінюють спосіб життя, діяльності та навчання, і тенденції в освіті.


Економіка стає глобалізованою, стрімко змінюється, і це впливає на освіту, змушуючи багато навчальних закладів працювати більше з меншими ресурсами, знаходити більш економічні рішення щодо їх використання. Всюди поширюється безробіття серед молоді, і державотворці очікують пропозицій для вирішення проблем із безробіттям саме від системи освіти. З іншого боку, відбуваються зміни в робочій силі суспільства, оскільки зростає попит на кваліфікованих працівників у всіх сферах діяльності. Згідно з дослідженням IDC, в наступному десятилітті 77 % всіх вакансій вимагатимуть технічних навичок, проте багато країн не мають достатньої кількості випускників, які б могли посісти ці вакансії. Дослідження американських вчених засвідчили, що навички, яких найлегше навчити і які найлегше перевірити, їх також найлегше оцифрувати, автоматизувати або аутсорсити. І в цьому криється небезпека. Якщо все, чим ми займаємося в школах — це даємо навички, які найлегше оцифрувати, автоматизувати або аутсорсити, то ми змушуємо підростаюче покоління конкурувати з комп'ютерами, тому що все це комп'ютери можуть зробити краще за людей. Учні програють ще до того, як вони починають будувати свою кар'єру.

Саме тому останнім часом більшість освітян почали говорити про навички XXI століття, формування яких дасть можливість молоді бути успішною в інформаційному суспільстві, допоможуть «конкурувати» на робочому місці з автоматизованими процесами. До таких навичок часто відносять: високу продуктивність праці, винахідливе аналітичне мислення, швидкий пошук та опрацювання повідомлень, ефективне спілкування, проактивне творче ставлення до справи, роботу в проектах, роботу в команді, вирішення проблем, уміння брати відповідальність на себе, життєві компетентності.

Можемо констатувати, що сучасні технології змінили комунікацію, співпрацю, навчання; сучасні знання знаходяться в комп'ютерних мережах та спільнотах, а не лише на паперових носіях та пам'яті людей; сьогодні люди часто навчаються через створення та підтримку зв'язків зі «знаючими» людьми, тому багато видів неявної навчальної діяльності відбувається поза стінами класних навчальних кімнат та аудиторій.

Експертні оцінки свідчать, що саме цифрові інструменти та сильна інноваційна педагогіка можуть допомогти освіті у використанні ефективних стратегій для формування учнями як традиційних навичок, так і спеціальних навичок, необхідних у XXI столітті. Метою ініціатив, які висувають у галузі застосування інформаційно— комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті різні ІТ-компаніями, зокрема освітні ініціативи Інтел, є не просто більш ефективне використання ІКТ у навчальному процесі, а, швидше, стимулювання економічного розвитку суспільства за рахунок застосування ІКТ. Учні в усьому світі вільно використовують технології для повсякденного спілкування, творчості та обміну інформацією.

Саме тому ми можемо говорити про існування таких трендів в освіті у найближчий час, як широке використання дистанційного навчання, яке виходить за межі звичайних аудиторій та класів, збільшення долі неформального та інформального навчання для учнів та студентів, що стало можливим завдяки розвитку технологій Веб 2.0; персоналізація та геймифікація навчання, використання інтерактивних мультимедійних підручників та широке застосування відео у навчанні, зокрема відеоігор.

Сьогодні виросло перше покоління учнів, для якого володіння цифровими інструментами є звичною справою. За допомогою цих інструментів учні отримують відомості та дані, формують знання і повідомляють про свої досягнення. Використання ІКТ створюють необхідні і достатні умови для спільної роботи учнів, сприяють вільному доступу кожного, хто навчається, у будь-який час та з будь-якого місця, де є Інтернет, до інформаційних матеріалів. Учні очікують від навчальних закладів та вчителів аналогічної релевантності та інтерактивності.

За таких умов відбувається трансформація освіти. Глобальні тенденції в освіті та ІКТ можна подати у вигляді трьох основних принципів:

1. Організація навчання протягом усього життя (мобільного навчання): навчання для всіх, з будь-якого місця та в будь-який час та постійно, залежно від потреб того, хто навчається: учня, студента, вчителя, директора, менеджера, банкіра тощо. Таке навчання відносять до поняття неперервної освіти, яка відбувається після закінчення університетів задля власного розвитку кожної особистості і яка може грунтуватися на основі опанування маленьких освітніх фрагментів, які пропонуються всюди, і кожна людина з них може сама скласти індивідуальний освітній «конструктор» — індивідуальну траєкторію власного розвитку протягом усього життя.

Для забезпечення цього принципу передбачається використання дистанційногонавчання, відкритих освітніх ресурсів,соціальнихмереж, технологій Веб 2.0, хмарнихобчислень, відкритихкурсів тощо, які вже зараз почали активно використовуватися освітними закладами.

Крім того, принцип мобільного навчання використовується у навчанні в моделі 1:1, за якою кожний учень отримує в своє користування персональний ноутбук чи планшет задля вільного доступу до освітнього електронного середовища. Таке навчання сприяє персоналізації, де учень стає більш самостійним та активним.

2. Створення та використання динамічних навчальних матеріалів: навчальні матеріали створюються в електронному вигляді не лише окремими вчителями, а можуть бути результатом спільної діяльності вчителів та учнів, причому вони постійно доповнюються, змінюються та уточнюються залежно від навчальних цілей та потреб усіх учасників навчально-виховного процесу: учнів, учителів, батьків та керівників освітніх установ. Разом із друкованими учням пропонуються для використання електронні підручники, які не лише дають змогу зберігати індивідуальні коментарі та закладки, а мають інтерактивний формат на основі використання вбудованих мультимедійних матеріалів та відео з ігровим контентом. Такі електронні підручники створюються дуже швидко і постійно динамічно змінюються.

Поряд з електронними підручниками актуальними стали навчальні платформи — інтегрований набір ресурсів, інструментів та інтерактивних онлайн-сервісів для вчителів, учнів та інших осіб, залучених до освітнього процесу. Вони призначені для підтримки і розширення можливостей отримання освітніх послуг та управління навчальним процесом. Прикладами таких навчальних платформ можуть бути різні системи управління навчанням (learning management system — LMS), віртуальні навчальні середовища (virtual learning environment — VLE), системи управління навчальними курсами (course management system — CMS) і системи управління навчальним контентом (learning content management system — LCMS), що забезпечують управління процесом навчання і його змістом. Термін «навчальна платформа» також уживається для позначення персонального навчального середовища (personal learning environment — PLE), що допомагає учням самостійно керувати процесом навчання.

Метою багатьох освітніх установ у світі є забезпечення безперервного процесу навчання на основі різноманітних навчальнихплатформтаінструментівза допомогою мережі Інтернет.

Зокрема, за останні десять років зріс рівень використання Інтернету для підтримки навчального процесу:

  • вчителі активно створюють навчальний е-контент, зокрема навчальні плани, презентації, дидактичні матеріали, відеоуроки тощо;
  • значна частина друкованих ресурсів оцифрована та подана в Інтернеті;
  • запроваджена онлайн-атестація учнів, проводиться онлайн-тестуванння, опитуванння тощо;
  • активізувалися асинхронні онлайн-форуми для взаємодії між учнями, вчителями, вчителями та батьками;
  • почався процес створення вчителями та обміну окремими навчальними програмам та інструментами, наприклад, системами оцінювання, адаптивними курсами, вікі-порталами тощо.


3. Принцип забезпечення спільної роботи у реальному часі за допомогою хмарних технологій.

У минулому навчальні платформи були орієнтовані на просту доставку застарілого контенту і на управління роботою учнів у класі, зокрема, розподіл завдань, організацію дискусійних форумів і дощок оголошень. Сучасні навчальні платформи використовують розподілені навчальні ресурси та інструменти, що дають змогу вчителям і учням будувати навчальну діяльність, застосовуючи різноманітні пристрої (часто не один, а кілька пристроїв, тому і з'явилась модель навчання 2:1) у віртуальному просторі.

Використання інноваційних навчальних платформ,що базуються на хмарних технологіях, дають можливість:

  • Покращити організацію навчального процесу на основі використання ІКТ, оскільки вони можуть спростити процес створення, накопичення та обміну інформаційними даними між учителями, учнями, адміністраторами та батьками.
  • Розширити можливості навчання учнів удома, оскільки вони, як правило, включають у себе функції як з доставки навчального контенту для самостійної роботи учнів, так і з підтримки їх діяльності під керівництвом учителя. Користуючись цифровим контентом і навчальними платформами, вчитель і учень не обмежені часовими і просторовими рамками. При цьому вони можуть використовувати різні пристрої: смартфони, планшети тощо. Більше того, батьки можуть допомагати дітям у процесі навчання, виконуючи разом з ними завдання, відстежуючи їхню успішність у школі, контролюючи відвідуваність занять у класі, а також активніше включаючись у повсякденну шкільну діяльність.
  • Забезпечити розвиток персоніфікованого навчального середовища учня — PLE.


У такому середовищі учень може створювати і контролювати створення віджетів або компонентів ПЗ — різного роду додатків, воно в свою чергу має поєднуватися з різноманітними і незалежними веб-додатками, такими як інструменти та сервіси Веб 2.0 (Facebook, Twitter, Flicker, Youtube тощо), які учні активно використовують кожного дня. Таке середовище має забезпечувати підтримку учнів у постановці власних навчальних цілей, управлінні контентом і самим навчальним процесом, спілкуванні з іншими учасниками навчального процесу, що сприятиме самостійному і персоніфікованому навчанню, оскільки учням необхідно працювати в їх власному темпі і стилі в процесі формування навичок командної роботи та взаємодії.

  • Розширити доступ для учнів і підвищити доступність навчальних ресурсів. Навчальні ресурси для учнів мають відповідати їхнім віковим особливостям та потребам та подаватися в різних форматах — текстовому, аудіо, відео чи мультимедіа, крім того вони мають бути доступними для них з різних пристроїв.
  • Розширити можливості співпраці та взаємодії.


Навчальні платформи можуть підтримувати співпрацю і взаємодію між учителями та учнями. Така можливість працювати над спільними завданнями створює умови для зміни ролі вчителя від ретранслятора знань на роль фасилітатора, помічника у навчанні. Розвиток соціальних мереж, блогів, відео-сайтів, вікі, текстових послань, електронного листування тощо на базі Веб 2.0 дає змогу вчителям визначити шляхи використання інтерактивних методів взаємодії в освітніх цілях.

Класична модель освіти, що базується на передаванні знань від учителя до учня, вичерпала себе. Традиційні методи й прийоми не завжди, а іноді взагалі не будуть ефективними у навчальному процесі. Традиційне навчання замінюється поступово адаптивним навчанням, що передбачає створення навчальних програм, в яких зміст і темп подання навчального матеріалу підлаштовується під рівень знань та навчальних потреб та особливостей навчальної діяльності конкретного учня.

Однак, незважаючи на величезний потенціал технологій як каталізатора перетворювальних змін у галузі освіти, вони досі не набули широкого застосування. До однієї з причин такого стану можна віднести — непідготовленість учителів та керівників навчальних установ.

Наші учні вже знаходяться в постійній мережній взаємодії і володіють певними технологічними навичками, їхнім учителям необхідна підтримка в розумінні того, коли і як використовувати ІКТ у навчальному процесі, щоб знайти спільну мову з учнями, передати їм свій досвід і збагатити їх знаннями.

У вчителів часто недостатньо навичок, щоб надавати учням навчальний матеріал за допомогою Інтернету та інформаційних освітніх середовищ, що поступово створюються та наповнюються. Однак, для викладачів вкрай важливо розвивати навички використання інформаційних та комунікаційних технологій, щоб сформувати в учнів уміння застосовувати ІКТ на практиці. Учням також необхідно підвищувати компетентності у сфері ІКТ, щоб активно брати участь у навчальному процесі на базі використання розподілених навчальних електронних ресурсів.

Педагогічні дослідження свідчать,що у учнів формуються навички 21 століття, коли:

1. Учні дають свою оцінку робіт однолітків чи отримують оцінку своєї роботи від вчителів і однокласників.

2. В учнів є спосіб знаходити взаємозв'язок свого навчання і реаль­ного світу.

3. Учні переглядають свою роботу після отримання зворотного зв'язку від вчителя або самооцінки.

4. Учні працюють над проектами.

5. Учнів стимулюють оцінювати свою власну роботу.

6. Учні самі вибирають, які ресурси та інструменти використовувати для навчання.

7. Учні самі вибирають, які теми ви­вчати.

8. Учні мають можливість розвивати розуміння крос — культурних питань.

9. Учні беруть участь в оціннюванні своїх досягнень чи портфоліо роботи.

10. Учні мають справу з глобальними взаємопов'язаними питаннями.

Для успішного формування в учнів зазначених навичок ними має володі­ти вчитель, а для цього має бути впроваджений та реалізований цілісний, систематизований підхід до вдоскона­лення систем освіти та професійного розвитку вчителів та інших педагогіч­них працівників на основі широкого використання ІКТ і доступних високо­якісних інформаційно-освітніх ресур­сів. Основи такого підходу закладено в системі освітніх програм корпорації Інтел, що реалізуються протягом 10 років в Україні. Однією з таких про­грам є програма «Навчання для май­бутнього», яка пройшла за ці роки роз­виток від версії 1.1 до 10.1 та постійно змінювалась залежно від тих змін, що відбуваються в розвитку інформацій­но-комунікаційних технологій та в суспільстві.

Мета навчання за програмою: сформувати у вчителів навички ефек­тивного використання інформаційно-комунікаційних технологій під час-навчання різних навчальних предметів за допомогою інноваційних педагогіч­них технологій, якими передбачається самостійна (індивідуальна чи групова) дослідницька діяльність учнів.

В основі концептуальних засад про­грами лежить:

  • проектна методика на основі само­стійної (індивідуальної чи групової) дослідницької діяльності учнів;
  • шляхи ефективного використання ІКТ у навчальному процесі, зокре­ма, сервісів Веб 2.0 для запрова­дження ефективної комунікації та співпраці;
  • розвиток учня — формування нави­чок XXI століття, навичок мислен­ня високих рівнів та навичок кри­тичного мислення за допомогою формулювання ключових і тема­тичних запитань для учнів; форму­вання в учнів цілісної картини світу та метапізнання;
  • орієнтування при плануванні навчального проекту на вимоги державних загальноосвітніх стандартів та зміст державних навчальних програм з різних навчальних предметів;
  • циклічна побудова навчання вчителів щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій;
  • система формувального оцінюван­ня та самооцінювання всіх видів діяльності учнів на базі розробки власних критеріїв та форм оціню­вання навчальних досягнень;
  • шляхи зміни ролі вчителя від ролі ретранслятора до ролі фасилітатора на основі інтеграції сучасних ІКТ у навчальний процес, здійснення скаффолдингу.


Основна, принципова відмінність між програмою «Intel ® Навчання для майбутнього» та іншими програма­ми перепідготовки вчителів полягає в тому, що навчаючись за даною про­грамою, вчителі не лише оволодівають деякими знаннями і вміннями в галузі ІКТ, а й навчаються, як використову­вати ці технології у шкільному кабі­неті, включати їх до загального педа­гогічного процесу, найкращим чином передати учням власні знання, вико­ристовуючи інноваційні педагогічні технології. Тобто вчителі навчаються комплексно інноваційних педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.

Основне завдання програми « На­вчання для майбутнього» — допомог­ти вчителям не тільки найбільш повно освоїти новітні інформаційні та пе­дагогічні технології, а й розширити їх використання у повсякденній роботі з учнями і при підготовці навчальних матеріалів до уроків, у проектній робо­ті і самостійних дослідженнях школя­рів.

Тренінг розраховано на 48 год аудиторних занять та 20 год самостійної роботи вчителів.

Навчання за кожним модулем має схожу структуру:

  • обговорення в парах чи у малих групах завдань для домашнього ви­конання та внесення до складових Портфоліо відповідних змін;
  • обговорення актуальних проблем, пов'язаних з ефективним вико­ристанням інформаційно-комуні­каційних та інноваційних педаго­гічних технологій у навчальному процесі;
  • розроблення складових (при ви­вченні кожного модуля окремої складової) Портфоліо навчально­го проекту з використанням ІКТ: аналіз Портфоліо, розроблених іншими вчителями за допомогою спеціальних завдань практично­го характеру; висування власних ідей та їх обговорення в парах; проектування вмісту відповідної складової Портфоліо шляхом за­повнення спеціального шаблону (орієнтованої основи дій); ство­рення на комп'ютері спроектованої складової Портфоліо під час само­стійної роботи; обговорення ство­реної складової в парах із колегами;
  • розроблення критеріїв та форм оцінювання навчальної діяльності учнів щодо створення ними окре­мих складових Портфоліо — пре­зентацій, публікацій, веб-сайтів, блогів, вікі-сторінок;
  • оцінювання в групах розроблених складових Портфоліо за спеціаль­ними критеріями та вимогами до них, що включають чотири осно­вних групи вимог: ефективне засто­сування комп'ютерних технологій; навчання і розвиток учнів (розвиток навичок мислення високого рівня) завдяки їх самостійній дослідниць­кій діяльності із застосуванням знань з різних галузей наук, спря­мованих на вирішення вагомої для них проблеми; можливість впрова­дження навчального проекту у на­вчальний процес загальноосвітніх навчальних закладів; комплексне застосування засобів оцінювання всіх видів діяльності учнів; f внесення змін до плану навчального проекту;
  •  виконання домашнього завдання.


Електронні ресурси:

  • Навчальний посібник — сучасна електронна розробка, яка дає змо­гу створювати кольорові позначки, робити закладки, залишати комен­тарі, орієнтуватися у змісті та мате­ріалах Програми. Власне посібник —це e-довідник з технологій, ресур­си. В самому посібнику передбаче­но можливість виконання вправ: прямо в тілі курсу залишати відпо­віді на запитання, і можна не тур­буватися про їх зберігання. Кожний посібник є власністю автора та збе­рігає всі його коментарі та відповіді на власному робочому місці разом із основним теоретичним вмістом. Тобто він є прикладом використан­ням в майбутньому вчителями та учнями електронних підручників та демонструє вчителеві переваги їх використання.
  • Офіційний сайт програми www.iteach.com.ua (рис.1)
  • Вікі-сайт (www.wiki.iteach.com.ua) — веб-сайт для спілкування і співпраці, структуру та вміст якого вчителі можуть змінювати самостійно.
  • Сайти допоміжних матеріалів. Ре­сурс www.educate.intel.com/ua/projectdesign присвячений створенню ефективних проектів, а www.educate.intel.com/ua/assessingprojects — їх оцінювання.



Рис.1


Освітні програми Intel® «Навчання для майбутнього»

Програма Intel® Навчання для майбутнього, створена для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів з урахуванням навчальних програм та Державних стандартів, поклика­на допомогти вчителям впроваджувати та підтримувати сучасні моделі навчан­ня і формування навичок ХХІ століття. 

Очна, дистанційна та очно-дистанційна форма навчання та можливість обрати найбільш прийнятний рівень складності (від початкового до високого) робить програму гнучкою, цікавою та доступ­ною для широкого кола педагогів.


Міні-курси Intel® «Навчання для майбутнього» «Елементи»
 

Професійний розвиток для всіх, усюди, у будь-який час, 24-ма мовами.

Серія цікавих,візуально привабливих коротких курсів, які забезпечують глибоке вивчення сучасних концепцій навчання. Доступні он-лайн або на компакт-дисках.


Вчителю-предметнику загальноосвітньої школи
 

Метод проектів

Спільна робота в цифровому класі

Курс допомагає вчителям поглибити теоре­тичні знання та практичні навички застосу­вання проектного підходу у навчанні учнів.

Курс допомагає вчителям розвивати в учнів навички ХХІ століття, поглиблювати розуміння навчального матеріалу, а також отувати учнів до глобалізації та взаємопов'язаності світу.

Оцінювання в класах ХХІ століття

Критичне мислення з даними

Курс знайомить педагогів із сучасними сис­темами оцінювання досягнень учнів, які покликані сприяти покращенню якості на­вчання. Учасники вчаться планувати та роз­робляти системи оцінювання для учнів

Курс створений для педагогів, які прагнуть розвивати в учнів практичні навички пошуку інформації та її аналізу,а також інтерпретації та відображення різних видів даних з якими стикаються учні в сучасному світі.


Керівнику та адміністратору навчального закладу
 

Керівництво освітнім закладом у ХХІ столітті

 

Курс орієнтований на менеджерів освіти та надає можливість керівникам навчальних закладів обговорювати та розробляти освітні стратегії розвитку освітнього закладу в умо­вах технологічного світу.

 


Курси Intel® «Навчання для майбутнього»
 

Серія тренінгів для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів, які успішно впроваджуються у більш ніж 60 країнах світу з 1999 року.


Вчителю-предметнику загальноосвітньої школи
 

Базовий курс

 Курс «Мислення з технологією»

Базовий курс дає змогу вчителю опанувати  програмні засоби, які допоможуть педагогу підвищити продуктивність роботи у класі тареалізовувати особистісно-орієнтовані підходи до навчання.

Практичний курс із розробки проектно-орієнтованих навчальних модулів із використанням онлайн-інструментів, орієнтований на розвиток в учнів навичок мислення високого рівня.

Основний курс

Розширений дистанційний курс

Практичний курс із розробки навчальних модулів (проектів) із використанням новітніх технологій та  онлайн-інструментів, в основу якого покладено особистісноорієнтоване навчання та розвиток в учнів навичок ХХІ століття.

 

Курс орієнтований на впровадження у навчання технологій ХХІ століття та навичок співпраці педагогів між собою за допомогою створення педагогічних громад.

 

Основний курс – дистанційний

  

Практичний онлайн-курс із розробки навчальних модулів із використанням сучасних технологій та онлайн-інструментів на основі чинних навчальних програм та Державних стандартів.

 

 


Керівнику та адміністратору навчального закладу
 


Вчителю ІКТ (інформатики)
 

Курс для керівників в освіті

 Навички для успіху

Особливістю курсу є зосередження уваги керівників навчальних закладів на різноманітних аспектах лідерства та можливостях ефективного впровадження сучасних технологій у школах за допомогою співпраці між собою в рамках навчання.

Курс для вчителів інформатики орієнтований на формування в учнів комп’ютерної грамотності, критичного мислення та навичок роботи в команді у процесі викладання предмета.

 


Освітні ресурси Intel 
 

Глобальна онлайн-спільнота

Безкоштовні інструменти і ресурси для вчителів 

Teachers Engage — мережа для особистого навчання, орієнтована на всіх, хто цікавиться основними концепціями, викладеними в рамках програми Intel®Навчання для майбутнього, а саме: навчальне проектування, проектно-орієнтований підхід, ефективне використання технологій, оцінка навичок ХХІ століття, постановка учням відкритих запитань та завдань.

Веб-сайт Intel Education пропонує надійні, практичні та легкі в інтеграції матеріали і ресурси, зокрема зразки планів уроків, стратегії оцінювання, ідеї проектів, збагачених технологіями та інструменти, що сприяють розвитку мислення високого рівня. Матеріали викладені понад 18-ма мовами.


Додаткову інформацію можна отримати за адресами: www.intel.com/teachers, https://edugalaxy.intel.ru/, http://iteach.com.ua/


<<